«Усе Він створив прекрасним свого часу» — так говорить Священне Писання про Бога. Та й навіть без цього свідчення спостережливий розум помітить, що задум, покладений в основу нашого світу, чудовий.

Напевне, це яскравіше видно в природі, ніж у людях, які ще не все встигли зіпсувати й винищити в ній. Ще не дуже добрались. Але суспільству, а особливо декому в ньому, їхнє вкрай лукаве серце наробило справді грандіозних бід. Те, що ми бачимо зараз, насправді лише уламки найпрекраснішого і досконалого (якщо не говорити про невидимі світи) Господнього творіння.

Тема сьогоднішнього нашого розгляду — сім’я. Бо навіть ті віковічні божественні залишки, що таки не зникли за віки народних «вдосконалень і здобутків», досить прекрасні: романтичні сердечні почуття, трепет закоханості, невимовне щастя материнства, чоловіча готовність до самопожертви, таїна тілесного єднання, тремка пошана до батьків і дідусів… Це ще не все, що замислив Творець і втілила надзвичайно велична Його рука, а людство не встигло знищити за тисячоліття історії. Ось саме тому ми маємо щире бажання й нині нагадати про той чудовий задум, про істинний стан речей, як воно й було замислене премудрим Творцем. І у всьому, що подане, наша ціль просто й відверто покликати повернутись до Бога, Який збереже від помилок і залежностей, дасть відчуття справжнього щастя Його присутності в житті. І в родинному теж.
Скільки сімей докорінно змінились, коли навіть хтось один намагався зрозуміти Божий задум, пізнавати істину й жити у ній. І це сьогодні, у наші дні, в Україні. Якою радістю й утіхою починали сяяти очі! Скільки сімей відродилось з попелу. А їхнім дітям повернувся родинний затишок. Бо сім’я — чудовий Господній задум і необхідна умова для щастя людини.
Редакція газети «Два береги»