«Кожна душа прагне щастя та сенсу» — казав Фома Аквінський. А премудрий цар Соломон, роздумуючи над життям та шукаючи в ньому сенс, зробив невтішний висновок: «Й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!..» (Кн.Еклезіястова 2:11). Все те, до чого так прагнуть люди, не принесло йому в кінцевому результаті того внутрішнього задоволення, якого так очікують. Постійні розчарування в багатстві, великих досягненнях, у жіночих втіхах і у всьому подібному примусили його шукати іншого, більш глибокого сенсу життя. Чи знайшов він його? Так! Наприкінці свого життя він робить ще один, але вже зовсім інший висновок: «Бійся Бога і виконуй Його заповіді, бо належить це кожній людині!» Спробуємо й ми розібратися в цьому найважливішому питанні життя людини.