Весна! Незважаючи на триваючу напругу в країні, підживлювану постійними тривожними повідомленнями і чутками зі сходу, вона ніби перекреслює все погане і, піднімаючи настрій, підбадьорює, вселяє надію на краще.

Весна — це Божий знак Його здатності оживляти і оновлювати. Це чудовий показник Господньої любові й милості до нас, виразне нагадування про смерть і воскресіння Ісуса Христа. Але от питання: хто для мене Син Божий? Чи є на мені знак того, що Він мій Спаситель?

Колись Бог наказав Своєму народові, який готував вивести з єгипетського рабства, помазати одвірки в своїх будинках кров’ю жертовного ягняти, щоб ангел, котрий мав вигубити перворідних в Єгипті, проминув їхні доми. Бог обіцяв врятувати тільки тих, хто виконає цей наказ. Він попередив: «Якщо побачу кров агнця — пройду повз вас, не погублю!» Цей знак був питанням життя і смерті.

Прийшов час, коли кров Божого Агнця Ісуса Христа пролилася за наші гріхи, даючи кожному шанс для порятунку. Відбулося те, що «в Христі Бог примирив з Собою світ, не рахуючи людям їхніх провин…» (2 Кор. 5, 19). Але, як і в давнину, кожна людина сама повинна зробити вибір: прийняти чи не прийняти Боже спасіння. І знов постає питання: на нас є цей рятівний знак примирення з Богом? Якщо ж Христос — наша Пасха, будемо радіти і веселитися не тільки в календарно-святкові дні, а й щодня — до того самого часу, коли Він приведе нас від земного мандрування в сяючу вічну весну Свого Небесного Царства.