Пасхальний випуск. №2 (11), 2017

Пасхальний випуск. №2 (11), 2017

Пасха наша – Христос! Чуючи про стихійні лиха, епідемії, катастрофи та війни, кожна людина в глибині свого серця мріє, щоб її це оминуло. Бажати – одне, а втілювати мрії у практику – інше. І кожен по-різному вирішує ці питання. Хтось їде в далекі від військового конфлікту регіони, інший з метою профілактики хвороби робить щеплення, хтось, запобігаючи крадіжці, вставляє броньовані вікна й двері. Дехто молиться й сподівається на милість Бога. Єврейське слово Песах позначає юдейську Пасху. Воно пов'язане зі словом пасах (івр. פסח - минув, пройшов повз), яке нагадує про те, що ангел-губитель проминув єврейські будинки, знищуючи первістків Єгипту. Одною з умов, що гарантували безпеку, були помазані кров'ю жертовного агнця одвірки. Справа у тому, що безпека людини пов'язана не тільки з її бажанням, але й із конкретною дією. Великдень або Воскресіння Христове – головна подія церковного календаря, найдавніше й найважливіше християнське свято, що відзначалося ще за часів апостолів. Це центр всієї біблійної історії й фундамент християнського вчення. Апостол Павло вчив: «Наша пасха – Христос,...
Read More
500 років реформації. №1 (10), 2017

500 років реформації. №1 (10), 2017

500 років реформації 500 років тому Європа пережила великі перетворення, які ввійшли до історії під назвою «Реформація». Щоб зрозуміти її суть, потрібно збагнути причини, які призвели до неї. Перш за все — неналежний духовний і моральний стан офіційної церкви. Коли найважливіші євангельські принципи були відкинуті, а чільне місце посіли людські передання, рішення Соборів і накази Римських пап. На цьому ґрунті й виросли такі перекоси як індульгенції, заборона читання Біблії мирянами тощо. Другим був матеріальний фактор: одні купалися в розкоші, а інші зубожіли, не маючи жодної можливості щось змінити. По всій Європі, поряд з високими величними соборами і монастирями, князівськими замками, тулилися вбогі хатини простого, неграмотного, важко працюючого люду. Ось саме в такий час в різних куточках Європи у 15-му столітті стали загоратися вогники євангельського пробудження. А на початку 16-го охопили майже весь Старий Світ. Хоча Реформація була недосконалою й мала безліч недоліків, однак стала основою підйому сучасних європейських держав, тих, на які нині рівняється весь світ. Для того, щоб реформи стали успішними, необхідна підтримка всіх верств...
Read More
Різдвяний випуск. №6 (9), 2016

Різдвяний випуск. №6 (9), 2016

На що сподіватися в новому році? Проглянув нещодавно заголовки новин за деякий час і був здивований широким спектром сподівань нашого народу. Проаналізувавши, прийшов до певних висновків. Перше місце, безумовно, займає сподівання на підвищення зарплат. Потім йдуть повідомлення про очікування безвізового режиму з Європою. А далі — надії на якість реформ, більш ефективну владу, мирне небо, можливість схуднути за декілька днів, отримання «рятувальних» пільг... і нічого про душу. Хтось розчаровано підсумовує: «Нам уже сподіватися нема на що». А дехто ще бадьориться: «Поки дихаю — надіюся!» Кмітливі ж реалісти дають пораду: «Треба чекати кращого, а бути готовим до гіршого». І так кожного разу, як по колу, з настанням Нового року знову хапаємося за кожну соломинку надії, аби тільки справдилося намріяне. Потім все поступово завмирає і пробуджується з наближенням чергових новорічних свят. А невдоволення з’їдає останні крихти щастя. От і знову кожного хвилює, що ж очікує нас за завісою 2017-го? Вимушений декого розчарувати — буде те саме, що й у минулому році... у випадку, якщо не оновимося...
Read More
Біблія – книга книг. №5 (8), 2016

Біблія – книга книг. №5 (8), 2016

Глинянi таблички перiоду царства Ебли пiдтверджують бiблiйнi факти про Содом i Гоморру Біблія (грец. biblos — книга) — це книга, про яку всі чули, але не всі читали або досліджували. Складається із двох основних частин — Старий і Новий Завіт. У назві «Завіт» (від івр. ברית — угода, договір, союз, завіт) лежить ідея угоди Бога з людством. Писалась протягом 1500 років, більше ніж сорока авторами, які, переважно, не були знайомі між собою, жили в різні історичні епохи і належали до різних верств суспільства. Наприклад: Мойсей — політик, Ісус Навин — воєначальник, Соломон — цар, Амос — пастух, Матвій — митник, Петро — рибалка, Лука — лікар, Павло — рабин... Дехто з наших читачів інколи запитує: «Наскільки достовірна ця книга?» Ось деякі незаперечні аргументи на її користь: Неушкодженість тексту протягом тисячоліть. Численні пророцтва, які збулись. Історичність біблійних подій і життєдіяльності Христа Ісуса. Випробування часом і переслідуваннями. Археологічне підтвердження. Завдяки археології ми знаємо, що зміст Біблії — це правдива інформація, підтверджена цією наукою. Нельсон Глек, відомий археолог, писав: «Можна категорично стверджувати: жодне археологічне...
Read More
Атеїзм — шлях в нікуди. №4 (7), 2016

Атеїзм — шлях в нікуди. №4 (7), 2016

Атеїзм — шлях в нікуди З якого часу на землі з’явились атеїсти? Де в історії людства перша згадка про них? Відповідь на це питання не знайти! Але відомо, що заперечували існування Бога дуже давно. Тільки випадки ці були поодинокі, і до таких людей ставились, як до тих, хто втратив здоровий глузд. У наші часи все по-іншому. Вислів: «Я — атеїст», нікого не дивує. На жаль! Навіть, щоб виправдати своє безбожжя, дехто посилається на науку, мовляв, «чим більше людство стає освіченим, тим менше віруючих». Що відповісти на це? Хибна позиція! Бо є чимало прикладів того, як з часом та ж наука відкидала те, що зовсім недавно вважала істиною. Довелося мені побувати в багатьох музеях, але один вразив більше за інших й залишився в пам’яті надовго. Це музей анатомії людини в місті Портланд. Тут всі експонати, так би мовити, - «натуральні». Не всі були мені цікаві, деякі не зрозумів, але з кожним кроком все глибше вражало, наскільки досконала і непроста ця річ — наше...
Read More
Пасхальний випуск. №3 (6), 2016

Пасхальний випуск. №3 (6), 2016

Знак вiчної весни Весна! Незважаючи на триваючу напругу в країні, підживлювану постійними тривожними повідомленнями і чутками зі сходу, вона ніби перекреслює все погане і, піднімаючи настрій, підбадьорює, вселяє надію на краще. Весна — це Божий знак Його здатності оживляти і оновлювати. Це чудовий показник Господньої любові й милості до нас, виразне нагадування про смерть і воскресіння Ісуса Христа. Але от питання: хто для мене Син Божий? Чи є на мені знак того, що Він мій Спаситель? Колись Бог наказав Своєму народові, який готував вивести з єгипетського рабства, помазати одвірки в своїх будинках кров'ю жертовного ягняти, щоб ангел, котрий мав вигубити перворідних в Єгипті, проминув їхні доми. Бог обіцяв врятувати тільки тих, хто виконає цей наказ. Він попередив: «Якщо побачу кров агнця — пройду повз вас, не погублю!» Цей знак був питанням життя і смерті. Прийшов час, коли кров Божого Агнця Ісуса Христа пролилася за наші гріхи, даючи кожному шанс для порятунку. Відбулося те, що «в Христі Бог примирив з Собою світ, не рахуючи людям...
Read More
У фокусі – сім’я. № 2 (5), 2016

У фокусі – сім’я. № 2 (5), 2016

Сімейні дрібниці Хтось з мудреців назвав сім’ю переддвер’ям раю або пекла. І це не абстрактне філософське обґрунтування, а реальність, підтверджена практикою життя. Саме в родинному середовищі пізнаються такі поняття як любов і ненависть, вірність і зрада, щастя й недоля. Однак не секрет, що всім хочеться сімейного затишку, теплих відносин і дружніх почуттів. Де вони беруться? Можливо, звучатиме дивно, але назбирують їх в щоденних дрібничках, які розкидані по всьому дому: кілька секунд уваги, одне співчутливе слово, схвальний жест, здивований погляд, приємна посмішка. І це не весь потенціал пального матеріалу для домашнього каміна, погрітися перед яким збирається сім’я. Дрібнички, наче полінця дров, заготовлюються всіма членами родини. Тоді фатальний вислів: «В сім’ї не без виродка» промине стіни нашого дому. Одного лікаря здивували слова відомого єврейського рабина, який прийшов на прийом до нього із своєю дружиною. Коли той запитав про мету їхньої появи, то почув наступне: «Лікарю, нам болить нога!» І це не показний на людях вислів, а та дрібничка, яка називається проникливим співчуттям — «…нам болить..!» Давайте...
Read More
Різдвяний випуск. №1 (4), 2016

Різдвяний випуск. №1 (4), 2016

Ось і настав 2016 рік від Різдва Христового або Нової ери Нова ера — це така звична для нас фраза, що ми вже навіть і не замислюємося над її значенням, як і над тим, наскільки важливе повітря, яким дихаємо. Але ж воно є, це поняття, і варто над ним поміркувати. Все має початок. Якби не так, то був би тільки хаос. Для того, щоб розуміти, коли що відбувалося, люди рахували час від певних значних подій або від народження царів. Таким чином, кожен народ мав свій календар і свої важливі дати. Але що було значним для одного народу, не мало ніякого сенсу для іншого. Тому єдиного прийнятного для всіх відліку часу не було. Так продовжувалося не одне століття і навіть тисячоліття. Аж поки не переконалися, що нема для людства ніякої події більш важливої, ніж Богоявлення Ісуса Христа, Який прийшов у цей світ, народившись маленьким Дитям від діви Марії. З Його приходом засвітилась перспектива змін для стомленої гріхом людини. Від того часу людство почало мінятися. Спочатку...
Read More
Що посієш – те і пожнеш. №3, 2015

Що посієш – те і пожнеш. №3, 2015

Що посієш – те і пожнеш “Посієш думку – пожнеш вчинок. Посієш вчинок – пожнеш звичку. Посієш звичку – пожнеш характер. Посієш характер – пожнеш долю”. Це древній, дуже відомий вислів. Навіть про авторство ідуть дискусії. Проте нас цікавить інше – цей вислів насправді є законом (що посієш – те і пожнеш), який неодмінно працює! Працює тисячоліттями! І ніхто, і ніяк не може його ні відмінити, ні обійти. Чому? Тому, що Той, Хто його встановив, пильно слідкує за тим, щоб він виконувався. І це всі знають. Але в житті зустрічається величезна кількість людей, які в своїх негараздах шукають «винного», а коли приходить щось добре, то це чомусь записується на свій особистий рахунок. Всі без винятку щось сіють, а потім збирають. Хтось збирає одразу, хтось пізніше, а хтось вже наприкінці свого життя. При цьому ніхто не відмовляється збирати добрий «врожай», а от поганий «врожай»… Що робити, як уникнути, чи є взагалі можливість «списати» такий прибуток? І хто може допомогти його скасувати? Вихід є –...
Read More
Ціль життя. №2, 2015

Ціль життя. №2, 2015

Ціль життя «Кожна душа прагне щастя та сенсу» — казав Фома Аквінський. А премудрий цар Соломон, роздумуючи над життям та шукаючи в ньому сенс, зробив невтішний висновок: «Й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!..» (Кн.Еклезіястова 2:11). Все те, до чого так прагнуть люди, не принесло йому в кінцевому результаті того внутрішнього задоволення, якого так очікують. Постійні розчарування в багатстві, великих досягненнях, у жіночих втіхах і у всьому подібному примусили його шукати іншого, більш глибокого сенсу життя. Чи знайшов він його? Так! Наприкінці свого життя він робить ще один, але вже зовсім інший висновок: «Бійся Бога і виконуй Його заповіді, бо належить це кожній людині!» Спробуємо й ми розібратися в цьому найважливішому питанні життя людини.  ЧИТАТИ ЗАВАНТАЖИТИ...
Read More